Література жанру Фентезі

Як окремий вид літератури жанр фентезі почав формуватися на рубежі XIX – XX вв. Головні джерела жанру — французька “фейная” казка, скандінавський і кельтський фольклор.
Серед передвісників – Хорас Уолпол, Уїльям Моріс, Дж.Б.Кэйбелл, Э.Блэквуд.Наиболее ж значною фігурою раннього періоду є британський аристократ лорд Едвард Дансені , автор збірки “Боги Пегани”, що поклав почало циклу про чарівний світ, з власною міфологією, що ретельно пропрацювала, заснованою на ірландському епосі.

Батьками-засновниками фентезі вважаються дві групи авторів, яких по їх походженню можна розділити на американська і британська школи.

Американську групу складають Роберт Ірвін Говард , Кларк Ештон Сміт і Говард Пилип Лавкрафт . Найзначнішою фігурою з них, безумовно, є Р.Говард . Створивши образ знаменитого воїна, безстрашного Конана-варвара, Говард став засновником особливого напряму, т.з.
героїчною фентезі або фантастики “меча і чарівництва” (“sword & sorcery”). Славу і популярність Говарду принесли твори, присвячені вигаданій історії світів, смутні відомості про яких дійшли до нас тільки у вигляді легенд. Атлантида, Лемурія, Му, Киммерія, Гіперборея – чи існували ці цивілізації насправді? Цього нам, мабуть, ніколи не дізнатися.
Але, занурившись в книги Р.Говарда, ми відчуваємо своєрідну, таку, що зачаровує магію цих світів. Говард написав декілька циклів розповідей і повістей – про останнього атланте короля Кулле, про вождя піктов Бране Мак Морне, про відважного кельтського пірата Кормаке Мак Арте, про англійського авантюриста Соломона Кане.
Але один його герой, Конан-киммерієц, став справжнім ідолом величезної армії поклонників в різних частинах світу. Втім, коли в 1936 р., Р.Говард, знаходячись в стані якнайглибшої депресії, викликаною смертю гаряче коханій їм матері, наклав на себе руки, ніщо не провіщало його літературного довголіття. Після смерті він був швидко забутий.

Його друге народження відбулося на початку 50-х років, завдяки діяльності чудового американського письменника Лайонелла Спрег Де Кампа.
У 1951 році до рук Де Кампа (що захоплювався свого часу пригодами Конана) потрапила частина архіву Говарда, і він, виявивши недописану повість про Конане, переробив її, дописав і два роки опісля вона була надрукована як би “в співавторстві” під назвою “Коштовності Траникоса”.
Це історія так захопила Де Кампа, що він, провівши активну розшукову роботу, розкопав ще декілька нескінчених речей Говарда, якихось чорнових нарисів і заміток. Крім того, набивши руку, він як наодинці, так і спільно з своїми друзями, Бьерном Нібергом і Ліном Картером, написав ряд стилізованих під Говарда творів – близько двох десятків романів, повістей і розповідей.