Література жанру Фентезі

Єдине, що рятує романи – це несподіване поєднання попси з християнською філософією – симбіоз незвичний для російського слуху. Деяка курйозна методу дійсно тримає увагу і володіє своєрідною привабливістю. А полемічність по відношенню до тієї ж фентезі додає творам злободенності і гостроти.

Друга проблема в тому, що героями романів стають, наприклад, ангели. У такому заграванні з Божественним можна угледіти деяку фамільярність. Зрозуміло, своїх ангелів-хранителів Вознесенськая наділяє безліччю людських рис. Вони деколи метушливі, іноді дуже самовпевнені, часом декілька егоїстичні, а моментами впадають в стан, близький до смутку.
А вже зеркала мудрості, за допомогою яких вони спілкуються один з одним і зовсім виглядають нонсенсом, – що за мобільні телефони такі?

Але все це начебто дрібниці. Навіть фігурально зраджувати книги Вознесенськой анафемі мова не повертається. Її романи дійсно побудовані на християнському світогляді, проповідують християнські цінності і, більш того, ретельно вичитані на предмет богослів’я.
У видавництві «Внесок-прес» люди працюють що знають, а тому православне фентезі в їх виконання виходить безупречнєє, чим у багатьох інших видавництв серйозні книги. Отже угледіти що-небудь дійсне шкідливе в книгах Вознесенськой навряд чи вийде. І навіть простіше уявити, що вони опиняться якраз корисні, особливо для дітей і вразливих жінок.
Привабливий опис монастирського життя, страшилки на тему пекельних мук, переконливі доводи на користь частих молитов, особливо, до ангела-хранителя – не виключено, що нетвердим душам все це допоможе освоїтися з складним християнським життям, побачити в ній ту красу, яку часто непросто розгледіти за суворими вимогами.

В той же час вірити, ніби казки Вознесенськой дійсно здатні обернути або наставити, було б, мабуть, наївно. Сантименти, романтика, зворушливість – емоції поверхневі. Вони швидко проходять, особливо, при зіткненні з реальним життям, в якому людям доводиться не мир рятувати, а відстоювати довгу церковну службу, постити і щодня читати правило.
На відміну від казкових світів, де герої здійснюють величні діяння, в світі буденному, подвиги зовсім не виглядають привабливо. Не нагрубіянити, не збрехати по дрібниці, не засудити сусіда – і так щодня – значно складніше, ніж пожертвувати собою, прикриваючи відхід ченців.

І в повсякденній копіткій роботі казки Вознесенськой навряд чи допоможуть. Адже православне фентезі або не православне, але справа це, по суті, порожнє. У нім можна знайти якусь користь, як в багатьох інших заняттях, проте складно повірити, щоб читання романів Вознесенськой зачлось як богоугодна справа.

Джерело: pravkniga.ru

1. Фентезі Про жанр
2. Жанр Фентезі в літературі XX століття
3. Жанр Фентезі як опіум для народу або небагато про вітряні млини
4. Рецензія на книги Лукьяненко
5. Фентезі і підліток створені один для одного