фентезі * Вид книги: роман * Видавництва: Альфа-книга * Вихід: жовтень 2008

Морочливий спадок

Про цю книгу пішла чутка задовго до її виходу в світ. Уривки свого часу були викладені в інтернеті для «обкатки», і познайомився з ними хотілося скоріше побачити, що ж врешті-решт вийшло у молодого автора в її дебютному романі.
А ще то тут, то там спалахували образливі скандали з приводу того, наскільки оригінальний текст (особливо якщо порівняти з творами метресси «відьомського» жанру) або яким чином такій юній персоні вдалося «пропхнути» дебютну книгу в солідне столичне видавництво. Недивно, що узявся я читати роман Наталії Щерби з певним настроєм і очікуванням.

Признатися, очікування не були обдурені. Покладемо, книга не шедевр, після якого письменникові слід сказати: «Зупинися, мить, ти чудово» і вже більше нічого не робити, щоб не зіпсувати враження від Єдиного і Неповторного. Проте ж і не бездарний виріб, яке краще б і не народжуватися на світло. Ні, роман дуже непоганий і доставив немало приємних хвилин.
І при всім тім видно, що це дебют, не позбавлений вад.

Якщо говорити про архітектоніку твору (сюжеті, композиції, ідейно-тематичному просторі), то відразу відметемо дозвільні вигадки. Ніяким клоном відомого «ведовського» циклу не пахне. Тут абсолютно інший літературний контекст, заснований більше на класиці, чим на сучасності.
Виключення складає хіба що усюдисущий «Гарі Поттер» (як без нього юному фантастові, що починає, для якого, втім, це вже всамделішная «класика»). А так цілком пристойні вчителі-маяки: Булгаков з «Майстром і Маргаритою», Гоголь з «Вієм» і «Страшною помстою» (вплив останньою відчувається в окресленні місцевого карпатського колориту). Вчитися у таких не соромно і навіть корисно.

Сам по собі сюжет досить банальний. Міська дівчина несподівано отримала дивний спадок від прабабки-горянки і вимушена стати відьмою. Природно, довелося повчитися в середній і вищій школах чародійництва і ведовства, щоб у фіналі «побудувати свою любов».
Проте ж що ще можна вигадати у вузьких рамках цього напряму? Наталія Щерба, не сильно напружуючись з придумуванням сюжетних поворотів, зробила ставку на місцевий колорит – і не помилилася. Перед нами дивний, оригінальний мир Прикарпаття з його особливою атмосферою життя. Химерно звучні для незвичного вуха географічні назви і прізвища: Цямброне, Несамовіте, Окрайчик, Вордак.
Чудові пейзажні і етнографічні зарисовки. І, головне, вельми специфічний менталітет, не схожий на менталітет, скажімо, тієї ж Східної України. Таке враження, що дія розгортається де-небудь в Угорщині або Чехії.

1. Рецензія на книгу Важко бути молодшим
2. Грегорі Магвайр Відьма
3. Чи зобовязана фентезі бути дурною
4. Рецензія на книги Лукьяненко
5. Владислав Русанов Сталевий дрізд