Клуб любителів фентезі
Все тіло нило… Відчуття втрати пам’яті, змішане з тупим болем у всіх частинах тіла… Стоп. Це вже було. Політ – або щось інше, обривки думок про прочитані романи, судорожна спроба вибратися з цього марення. Мені потрібно розплющити очі. Блакитне небо менше всього було схоже на стелю кімнати, де все почалося.
Я підвівся… тіло було ціле, але рука, права рука… У очах потемніло. Те, що я виявив там сильно нагадувало кадр з фільму жахів. Майже людську руку покривала луска, що виблискувала на сонці. Страшні кігті переливалися відтінками блакитного кольору. Вказівний палець прикрашав п…
Танці чоловіків
Було той час, який вже не можна назвати вночі, але ще і не ранок: сонце поки не зійшло, проте зірки померкнули.
На тлі сірого неба громадилися один на одного гілки хмарочосів “веріфай”; Дайра, який велику частину життя провів в Мармуровому районі, де панував псевдовелетенський стиль, до цих пір не міг до них звикнути. Особливо дико виглядали вікна горизонтальних гілок, що дивляться вниз.
Два вікна над його головою кидали на асфальт восьмикутники світла; у одному з них, прямо на склі, нерухомо стояв чоловік в довгих по коліна шортах. П’яти його були червоними. Десь на сусідній вулиці…
Смерть в Римі
Було час, коли в цьому місті мешкали боги.
Тепер Рафаель, ще напівбог, улюбленець Аполлона, покоїться в Пантеоні; але як нікчемні ті, чиї останки пізніше похоронені поряд з ним: кардинал, заслуги якого забуті, декілька королів і їх уражені сліпотою генерали, чинуші, що досягли успіху, учені, що добилися згадки в енциклопедіях, художники, удостоєні звання академіків.
А кому справа до них? Дивуючись, коштують туристи під стародавніми зведеннями і збентежено дивляться вгору на єдине вікно, на круглий отвір в колись викладеному бронзовими плитками куполі, звідки світло ллється, немов дощ. Не золотою…
Я – людина
Невідомий літальний об’єкт володів дивною, незрозумілою формою. Це було щось настільки хаотичне, що Філер і Гарбор завагалися: чи дійсно перед ними продукт діяльності позаземного інтелекту.
Кожен елемент окремо мав геометричну форму, проте вся споруда в цілому заплутувалася в такій незчисленній кількості кубів, ромбів, куль, циліндрів і квадратів, що здавалося абсолютно нетямущим, безглуздим, неначе якийсь божевільний випробував всю свою фантазію на іграшковому конструкторі. І все-таки це не походило на мертвий остов. Те, що потрапляло в полі зору…
Мелений і хрест
Posted: Квітень 13th, 2009 under Жанр.
Comments: none
Related articles
- Жанр Фентезі в літературі XX століття (Квітень 12th, 2009)
- Жанр Фентезі як опіум для народу або небагато про вітряні млини (Квітень 11th, 2009)
- Про фентезі (Квітень 10th, 2009)
- Образ тьми в сучасній фэнтези-літературі (Квітень 9th, 2009)
- Фентезі Про жанр (Квітень 8th, 2009)