Клайв Баркер Проклята гра
Оригінальна назва: The Damnation Game * Містичний тріллер, темне фентезі * Вид книги: Роман * Пер.: Д. Аношин * Видавництва: Ексмо, Доміно * Вихід: 2008 * Серія: Клайв Баркер
Операція навмання

Клайв Баркер увірвався в літературу подібно до урагану – несамовитому і нещадному. «Книги Крові» справляли на людей різне враження, головне – їх неможливо було не відмітити. А ось з крупною формою письменникові повезло трохи менш. Хоча його дебютна «Проклята гра» стоїть осібно від інших романів письменника.
Дія починається під завісу Другої світової війни, в напівзруйнованій Варшаві, тільки звільненій від нацистів. Досвідчений злодій дохнутиме від нудьги, чому готовий вплутатися в найризикованішу гру – збудити згаслий інтерес до життя. Одного разу злодій почув про унікального картяря Мамоліана, який ніколи не програвав. Природно, злодій загорівся пристрастю випробувати долю.
І знайшов Мамоліана, і їх партія почалася…
А далі ми переносимося в наші дні, коли колишній боксер Марті Штраус, що сидить у в’язниці, отримує від мільярдера Джозефа Уайтхеда принадну, хоч і дивну пропозицію – стати його охоронцем. Багатішай нібито вирішив зіграти у філантропа: узяти засудженого і надати йому чесну роботу, полегшивши тим самим соціальну адаптацію.
Благородно, правда? Але адже ми в це не віримо? Якщо щось дуже просто, значить, обов’язково є каверза. І ще який…
«Проклята гра» помітно відрізняється від подальших романів Баркера. Перш за все, відносною простотою. Баркер – особа своєрідна, що зримо виявляється в його книгах. Він Майстер, який, на жаль, настільки упивається своєю витонченою фантазією, що частенько упускає момент, коли вона захльостує його з головою, затуманюючи сюжетну лінію романів.
Розповіді Баркеру вдаються не в приклад краще. Дебютний роман ближче саме до розповідей – він не так насичений гротесковою містерією як, наприклад, «Мистецтво», «Абарат» або «Імаджіка». Гідність це або недолік – хто знає? Вирішувати читачеві.
Підсумок : по стилю перед нами типовий Баркер: трупи, кров, що б’ють по мізках і нервах подробиці. Втім, якби у Баркера не було за душею нічого, окрім «кровіщи», він не став би настільки знаменитий. А значить, будьте готові ввібрати неабияку дещицю влучних спостережень і проникливих сентенцій.
Цитата
Життя – операція навмання… Чи нагороджують тебе за хорошу працю або здирають з живого шкіру – питання везення. Не допоможе ні система, ні божественне осяяння; вони безглузді. Доля благоволить до того, хто здатний все поставити на один кидок кісток.
Posted: Січень 20th, 2009 under Інше фентезі.
Comments: none
Related articles
- Казка про силу (Січень 31st, 2009)
- Будинок в глухому лісі (Січень 30th, 2009)
- Рецензія на книги Лукьяненко (Січень 29th, 2009)
- Іван Наумов Обмін заручниками (Січень 28th, 2009)
- Робін Хобб Лісовий маг (Січень 27th, 2009)
