Фентезі якого ми не знаємо Витоки жанру
Кажучи просто, потрібні були вікторіанцям рицарські романи, що відображають і виховують їх відношення до основних чеснот, – вони і вийшли такі: ідеалістичні, романтичні і героїчні. Потрібні були нашим, російський-радянським читачам, що животіють в побутових труднощах, нескінченні опуси про красиве зарубіжне життя – і стала популярною “Просто Марія” і “Санта-Барбара”.
А як захотілося відчути, що є все ж таки справедливість в цій наскрізь корумпованій державі – пішли “Антикілери” з “Каменськімі”.
Так само і з фентезі – встали в повне зростання перед суспільством розумні і важливі питання, на які тільки воно могло відповісти, проблеми, які тільки фентезі своєю появою може вирішити, – і почався бурхливий розвиток.
Упс, скажете ви, це які такі питання і проблеми суперважливі? Підліткова “втеча від життя” і бажання всяких смутних задохліков асоціювати себе з могутнім Конаном та прекрасною Брунгильдой?.. Це ваші головні доводи в захист того, що фентезі, виявляється, літературний жанр?..
Ну, прямо тут, прямо зараз я вам не відповім. Давайте про все по порядку. Думаю, ми не дарма з вами занурилися в причинно-наслідкове, бо надалі це нам здорово допоможе. Ясно ж: правильний початок – половина справи.

Жанрові етапи розвитку
Безумовно ясно, що фентезі як таке – явище останнього сторіччя; це досить молодий жанр. Ми взагалі згадуємо про це тільки тому, що у свій час було модно відносити до фентезі античні, напівісторичні індоєвропейські хроніки та всякі авторські і народні апокріфи до тих або інших міфологічних оповідей. На наш погляд це, м’яко кажучи, небагато недбало; ми і не відносимо.
Так само і середньовічна готика, особливо артуровськіє міфи – начебто чистої води фентезі (ну про сера Гавейна і Зеленого лицаря-то!) – але все таки лише представники інших жанрів, що носять дуже схожий одяг. Пригадаємо про антураж і не вважатимемо, що будь-яка романтична історія про лицаря (хай і з містикою, і з магією), настільки ж близька до фентезі, наскільки близький лимон до апельсина.
Звичайно, обидва цитрусові. Але спробуй з’їсти півкіло цих – і тих!
Безумовно, фентезі формувалося в безлічі літературних (а до того оповідних) канонів відразу. Все це його предвосхитітелі, прародителі і предки, загалом, передвісники.
Міфи і казки (Прародитель #1)
Ну та, ніхто не заперечує, що, як точно відмітив Сапковській, “основним витоком фентезі є міфологія”.
Але чому?! Греція, Скандинавія, слов’янські міфоепоси, кельтські оповіді і, нарешті, британський артуровській цикл – чому вони так тісно взаємозв’язані з фентезі? Чому письменники оною, починаючи з Говарда і Лавкрафта, Толкина і його сучасників, закінчуючи переважною більшістю нинішніх трудяг, так наполегливо використовують стереотипи, що склалися, – велетнів з Едди, ельфів з горбів, героїв з Камелота, гоблінів і відьом з казок Братів Грімм?..
Posted: Лютий 7th, 2009 under історія.
Comments: none
Related articles
- Історія створення жанру фентезі (Лютий 6th, 2009)
- Історія Фентезі (Лютий 5th, 2009)
- Фентезі Людство у пошуках нового будинку (Лютий 4th, 2009)
