Література жанру Фентезі

Супутники дівчаток – теж не з простих. Хлопчик-примара, кравець, замість волосся у якого стирчать голки з шпильками, водолазний костюм, повний води, кондуктор лондонського автобуса, електричною палицею що відгонить піратів… Всі вони люблять рідне місто і готові допомагати Вибраною в її нелегкому шляху. Хороші і лиходії.
Розумний дим – це вам не класичний темний володар! Його цілі неясні, а задуми важко передбачити. Ще цікавіше, що решту негативних персонажів ніяк не обчислити до того моменту, поки автор сам про них не розповість.

Іноді роман дуже нагадує «Алісу в країні чудес» Керролла, з її зміною навколишніх картин, постійними зустрічами з новими неясностямі і непонятностямі. Місце дії знаходиться в русі – ось дівчатка на базарній площі, а через сторінку вони летять на повітряному автобусі, а через розділ намагаються потрапити на міст, який від них збігає, – і так до самого фіналу книги.
Мьевілю явно хочеться показати Нон Лон Дон з усіх боків, від Фантомграда з його примарами до бібліотечної башти, куди відправляються герої у пошуках якоїсь книги.

Окремо варто відзначити прекрасний переклад. У англійській мові легко отримувати неологізми простим з’єднанням коріння двох слів, але по-російськи зазвичай так не виходить. І в даному випадку радієш кожній перекладацькій знахідці – зонбіки (парасольки-зомбі), вонькомани (наркомани Смогу), бакдзі і багато інших відмінно вписалися в атмосферу Нон Лон Дону.

Підсумок : чудовий роман, якісно переведений і відмінно оформлений. Використовуючи досвід попередників, автор зумів створити своє, нове бачення модерністської Країни Чудес. Мьевіль ще раз довів, що рівних йому авторів в сучасному фентезі практично немає.

Цитата

І чим більше в повітря викидалося диму, тим сильніше, тим розумніше ставав Зміг. Але аніскільки не добріше… Спочатку Зміг шкодив людям несвідомо, але потім, знайшовши розум, він зрозумів, що багато померлих спалюватимуться в крематоріях і дим від цього горіння зробить його тільки сильніше і могутніше…
Він добре розумів, що для нього ж буде безпечніше, якщо жителі Лондона стануть думати, що зміг – це всього лише брудний туман…

Це цікаво

Книга багато ілюстрована автором. Мьевіль не просто намалював пару картинок, а зобразив практично всіх ключових персонажів (окрім головних героїнь), а також види міста. Ці малюнки допомагають підтримувати атмосферу Нон Лон Дону, і те, що у виданні російською мовою вони збереглися – великою плюс роботі видавців.
Щось подібне було в «Абарате» Клайва Баркера, тільки ілюстрації Мьевіля цікавіше і не так фантасмагорічни.

Джерело: mirf.ru

1. Рецензія на книги Лукьяненко
2. Бернард Вербер
3. Клайв Баркер Проклята гра
4. Наталія Щерба Бути відьмою
5. Всесвітньо відома тетралогія Дракони серед нас вийшла в Росії