Література жанру Фентезі

Діти пепси-коли заслужено відходять до сну -

А осінь патріарха триває так довго

Що ризикує перетворитися на весну…

Шайтан-гарба встала, не їде зовсім.

Для нових одкровень потрібний новий модем…

Борис Гребенщиков

Віктора Пельовіна зараховують то до концептуалізму, то до чистих постмодерністів, то до традиційних сатириків. Свій погляд на суспільство і людину, свій життєвий досвід Пельовін утілює в явно експериментальних формах. Сам письменник придумав своєму стилю назву – турбореалізм.
Він сам так виразив його “суть”: використовуючи норми літературної мови, автор пише так, як пишеться, складаючи якусь програму, набір повідомлень. Але це зовсім не вираз суті пельовінськіх творів.

Фантазійность є найяскравішою межею повісті В. Пелевина “Омон Ра”. Це не фантастика, яка зображає мир, що існує як би паралельно реальному або як його продовження в часі. В. Пелевин показує цілком реальний мир радянського періоду, нічого не імітуючи, але проектуючи в цю дійсність ситуацію, народжену його уявою, перекидаючи в неї вигадку, що представляється.
“Відліт” фантазії логічно не обгрунтований, але набуває ясності і спотвореної сновидіння.

В зарубіжному мистецтві такий прийом отримав назву “fantasy”. Фентезі – це свого роду нав’язлива ідея, яка пригнічується людиною в стані неспання, але є йому в снах. Це може бути підсвідома спроба пояснити, дати своє тлумачення тому, що вимагає пояснення.
Таким фантазійним елементом в повісті “Омон Ра” є допущення, що всі космічні польоти, місяцеходи, виходи в космос – не більше ніж бутафорія.

“Омон Ра” можна було б віднести до літератури соц-арта, коли б не фантазійность. Починається повість в традиціях соцреалістичної юнацької прози 40-50-х років. Ми дізнаємося про батька героя – “людині незрілої душі”, про дитинство в піонерському таборі, про захоплення моделями літаків, про мрію стати космонавтом.
Тут все достовірно і наочно: і табірна їдальня, де дають курку і рис, де по стінах розвішені моделі літаків, а над головою бовтається жовта ракета з чоловічком всередині, і розмови героя і його друга Мітька, типові для хлопчиськ сімдесятих, і опис життя у тітки.

Лише імена братів звучать незвично. Головний герой – Омон, йому батько передрікав міліційну кар’єру. Його брат – Овір, батько хотів бачити його на дипломатичній службі. Прізвище братів – Крівомазови. Чи то “криві”, тобто не такі, як все. Чи то це відсилання до Достоєвському, що примушує пригадати братів Карамазових.
Сюжет розвивається, і стає ясно, що соцреалістична інтонація – це гра. Омон поступає в льотне училище імені Олексія Маресьева. І тут до фентезі і соц-арту додається ще і сюрреалістична лінія. Причому “сюр” носить яскраво виражене трагічне забарвлення.

1. Нові книги в жанрі Фентезі бібліотеки bookZru
2. Книги Фентезі – частина 8
3. Рецензії на прочитані книги-I
4. Ми – і фентезі
5. Нова книга Толкиена