Література жанру Фентезі

Про новомодний жанр «православне фентезі» (огидне слово і потворне словосочитаніє) і популярних книгах Юлії Вознесенськой .

__________________________________________

що З’явився зовсім недавно новий жанр, що іменується «православним фентезі», викликає значно менше тямущий і суперечок, чим міг би. Адже книги Юлії Вознесенськой , создательніци і, за великим рахунком, єдиної представниці цього напряму – ставлять безліч питань перед православним читачем.

Якщо подивитися на літературне генеалогічне древо, то предків Вознесенськой легко виявити. Це «Володар кілець» з «Хроніками Нарнії», з одного боку, і «Майстер і Маргарита» з «Альтистом Даніловим» – з іншою.

Перші два – романи, по фабулі абсолютно ніякого відношення до християнства що не мають, проте пройняті християнським світоглядом. Книга Толкиена принципово відрізняється від інших фантастичних, пригодницьких і героїчних романів, наприклад, вибором негероїчного головного героя. Основна чеснота, по Толкиену, – це упокорювання.
Саме завдяки упокорюванню, відчуттю власної нікчемності і слухняності хоббіт Фродо досягає успіху в своєму героїчному поході. У «Хроніках Нарнії», написаних відомим філософом Клайвом Стенлі Люісом, зв’язок з християнством ще очевидніший.
Досить пригадати історію смерті величного лева Аслана, який приніс себе в жертву за негідника і боягуза, а потім воскрес і з’явився в ще більшій славі.

Друга пара предків «православного фентезі» зовсім з іншої опери. «Майстер і Маргарита» і «Альтист Данілов», навпаки, активно оперують християнською атрибутикою, проповідуючи при цьому вельми далекі від християнства ідеї і цінності.
У Михайла Булгакова, ясна річ, своя релігія, по якій відьма Маргарита і норовистість Майстер цілком можуть заслужити, якщо не світло, то спокій, а біс хоч і хоче зла, але творить все ж таки благо. Володимир Орлов не так глибоко копає, проте теж зображає вельми симпатичного біса, що шукає любові і апостола Іоанна, що цитує послання.

Юлія Вознесенськая по обох гілках успадкувала ніби як кращі риси. Її книги пройняті і християнськими ідеями, і християнськими образами.

«Мої посмертні пригоди» розповідають про поневіряння і замогильні мандри душі. Героїня переживає клінічну смерть і потрапляє в загробний світ. Для опису пекельних мук Вознесенськой вдається знайти декілька яскравих і цікавих метафор. Особливо хороше місто, де люди дуже швидко всі забувають.
З вигляду життя в містечку прекрасне, та варто розвіятися чарам, і поселення вже виглядає звалищем, а жителі його схожі на бомжів. В процесі розповіді про життя після смерті Вознесенськая намагається пояснити і суть молитви за покійних, яка матеріалізується в просфорах, пріносимих страждущей героїні великими білими птахами.

1. Фентезі Про жанр
2. Жанр Фентезі в літературі XX століття
3. Жанр Фентезі як опіум для народу або небагато про вітряні млини
4. Рецензія на книги Лукьяненко
5. Фентезі і підліток створені один для одного