Література жанру Фентезі

Фантастика – один з найширше тлумачених термінів сучасного літературознавства. Цим терміном позначають певний тип образності, систему образотворчо-виразних засобів, а також вид літератури, в якому фантастика виступає як провідна тема (що, природно, поєднується з відповідними прийомами зображення).

Ще зовсім недавно для розмежування термінів використовували відносно фантастики-теми визначення “наукова фантастика”, маючи на увазі поняття і явище ширше, ніж жанр (багато літературознавців вважають фантастику особливим видом літератури, специфічним способом художнього мислення). Це визначення (калька з англ.
“science fiction”) було введено в ужиток Хьюго Гернсбеком (1926-28 р.) (саме у його честь названа знаменита міжнародна премія “Хьюго”). Гернсбек вважав, що НФ повинна передбачати, навчати і не вдаватися до порожніх фантазій. Він розділяв всю фантастику на технологічну (інформативну) і фантастичні казки (“фентезі”).
У наш час те, що він вважав науковою фантастикою – називається “Твердою фантастикою” і складає малу частину публікованого.

На думку багатьох фантастів (серед яких – брати Стругацкие) термін “наукова” тільки вносить непотрібну плутанину. Про “науковість” мови може не йти навіть на рівні мотивів, а твір, проте, буде визнаний фантастикою.
Та і хто може визначити критерій науковості-ненауковості, якщо в самій науці не існує на сьогоднішній день чіткої моделі світу і людини в нім, а провідні напрями прогнозованого розвитку наукового пізнання дуже погано є видимим?

Вітчизняним літературознавством за робоче прийнято визначення фантастики як “різновиди художньої літератури, в якій авторська вигадка від зображення дивно-незвичайних, неправдоподібних явищ тягнеться до створення особливого – вигаданого, нереального, “чудового світу ” (запропоновано авторами Літературного енциклопедичного словника 1987 р.)

Відповідно до цього визначення, формується комплекс основних уявлень і понять фантастики. Специфічний об’єкт фантастики відрізняється від інших тим, що він існує в потенції, тоді як інші – насправді.
Присутність образу неіснуючого (яке проте повинне бути зображене достовірно) додає фантастичним творам своєрідний схематизм, початкову умовність, що не може не позначатися на художній достовірності.
У критиці ця властивість нерідко трактується як недолік фантастики, тоді як очевидно, що масштабність що зображається (головним героєм фантастики виступає людство, передбачається глобальність тимчасових, соціальних, наукових узагальнень і прогнозів), природно, приводить до укрупнення характеру до типу, розкриттю його з погляду домінантних рис, що яскраво виявляються при незвичайних обставинах.

1. Фентезі і наукова фантастика погляд письменника Роджер Желязни
2. Фантастика і Фентезі
3. Фентезі Fantasy – визначення жанру і його відмінності
4. Жанр Фентезі в літературі XX століття
5. Фентезі Про жанр