Література жанру Фентезі

Фентезі – вид літератури про надзвичайний, про фантазійний світ. Фентезі будується на допущеннях ірраціонального характеру, без детерміації в реалістичному стилі. Тут факти і явища не піддаються раціональному поясненню. Тут простори і час з’єднуються не в хронологічній послідовності – тут може бути скільки завгодно фантазійних допущень.

Фентезі будує особливий мир, де все можливо: тут міфологічні істоти зустрічаються з нашими сучасниками; тут злі і добрі чарівники взаємодіють із звичайними людьми, що потрапили в особливі вимірювання ірреального життя; тут люди обмінюються один з одним особовими властивостями, зберігаючи свої зовнішні тілесні оболонки.
Тут йде постійна рефлексія на себе в змінному зовнішньому світі і рефлексія на змінний світ, на який дивиться герой із стабільною незмінною своїй позиції.

Витоки фентезі – в архаїчному міфі і фольклорній чарівній казці. Тут античні передвісники – міфи стародавніх греків і римлян про своїх богів, героїв і інших фантастичних істот. Тут міфи, що увійшли до плоті світових релігій, – християнства, ісламу, буддизму. Тут множинні міфологічні образи міфів різних часів і народів миру.

Цей вид літератури вбирає в себе всі передвісники світової міфологічної культури і створює нові образи, відповідні духу свого часу. При цьому – при надзвичайному різноманітті тим і сюжетів цілий ряд тим повторюється з незмінністю реалістичних закономірностей. Незламні солярні, лунарниє і астральні міфи. У фентезі вони відтворюються знов і знов.
Незмінно відтворюються космологічні міфи про походження миру, всесвіту і антропологічні міфи про походження людей. У числі широко поширених значущих міфологічних мотивів – міфи про чудове народження, явище миру, міфи про смерть і про життя після смерті, міфи про чудове повернення з царства мертвих в царство живих.

Фентезі запозичує головні передумови міфологи чесанням «логіки»: логічний синкретизм і дифузна з’єднуються тут емоційною напруженістю сюжету і героя, що самого діє.

Література фентезі вирощена не тільки на архаї чних міфах і оповідях: рицарські романи і героїчні пісні, творчість романтиків ХIХ століття, оккультномістічеськая література кінця ХIХ і почала ХХ століття – весь цей культурний пласт є передвісником фентезі.

Фентезі має і свої особливості: його світи позбавлені реальної географічної конкретики, дії відбуваються в умовній реальності і в умовному часі, часто – це паралельний мир. Фентезі сполучає і одночасно протиставляє мрії і реальність, вільно граючи ними по ходу розвитку сюжету.

Герой фентезі проходить крізь перешкоди, формує свою мужність через численні ініціації і врешті-решт стає цілісною піднесеною особою. Найголовніше у фентезійной літератури – герой приречений здійснювати свій «шлях», «пошук», квест (від англ. Quest), шлях, що є перш за все, в просторі душі.
Герой шукає себе індивідуального, неповторного, особового і прагне до отримання внутрішньої гармонії.

1. Захоплення школярів фентезі
2. Фентезі як криза сучасної літератури
3. Про фентезі
4. Фентезі – вид фантастичної літератури
5. Історія створення жанру фентезі