Література жанру Фентезі

Ще в ті часи, коли слово “фентезі” в СРСР позначало марку, я намагався дати визначення цього жанру. Визначивши фантастику взагалі, як абстрактну модель дійсності, пов’язану з поточною Реальністю через досліджувану проблему, я припустив, що “фентезі” пов’язана з об’єктним світом тільки і виключно через цю проблему.
Іншими словами, “фентезі” відрізняється від “Сайенс фікшен” ступенем абстрактності, а оскільки і сам фантастичний прийом є абстрагування, побудова проектора, то “фентезі” в рамках такого визначення виявлялася як би квінтесенцією фантастики, “фантастикою у фантастиці”.
Визначення було красиве, воно навіть “як би працювало” (хоча, як кількісно визначити ступінь абстрактності я навряд чи зміг би дохідливо пояснити: теоретично це завдання вирішуване, але на практиці цю роботу за скільки-небудь розумний час не виконаєш), але на якійсь стадії воно перестало мене задовольняти.

Звичайно, для рафінованого позитивіста і матеріаліста появу в творі безсмертного ельфа або, скажімо, пана Воланда відразу ж відносить текст до жанру “фентезі”, а модель світу – до абстрактних. Але якщо мислити в рамках історичного контініума, опиниться, що і ельфи, і демони існують – в тому ж сенсі, в якому взагалі існує мир спостережуваний.
В усякому разі, вони менш абстрактні, ніж фотонний зореліт.

Зміст поняття “науковий” схильний до розширення. Інформаційні технології кінця сторіччя включили в кругообіг науки поняття магії.
(Магія є спосіб дії інформаційного миру на об’єктний без проміжних носіїв.) У цілком сциентічеськой грі “Акцедентарі” серед технологій, які доводиться розвивати ради успіху в космічній експансії, є “наукове чарівництво”, а на кораблі доводиться ставити пристрої, породжені “високою маготехнологией”.
Відповідно, визначення “фэнтэзи”через ступінь абстрактності моделі виявляється таким же зовнішнім і випадковим, як визначення “література меча і чаклунства”.

Оскільки знайти рішення шляхом дедукції нам не вдалося, перейдемо до використання індуктивного методу – виділимо особливості, які постійно або хоч би часто зустрічаються в творах, які ми інтуїтивно відносимо до “фентезі”. Зрозуміло, що всі ці особливості як правило не зустрічаються в одному творі. Отже, для “фентезі” характерний:

1. Середньовічна картина миру в просторі (зіставлення освоєної обгородженої ділянки – Мідгарта і решти світу, – таємничого, населеного чудовиськами і демонами);
   
2. Середньовічна картина миру в часі (Мир той, що існує є вузька смуга між двома різними полюсами небуття. Мир відмежований Вдень Творіння і вдень Апокаліпсису.);
   
3. Середньовічна структура тонкого миру (Достатньо повна розшифровка цього поняття виходить за рамки теми. Досить описати основну структурообразующєє суперечність цього світу, як суперечність що реально існують Абсолютним злом і Абсолютним добром);
   
1. Наталія Щерба Бути відьмою
2. Фентезі Fantasy – визначення жанру і його відмінності
3. Визначення фентезі як літературного жанру
4. Рецензія на книгу Важко бути молодшим
5. Фентезі – це любов до пригод